Ars poetica

Осіннє

Знову купається сонце в калюжі,

десь віддзеркалюють літа фрагменти,

трохи соромлячись, любий мій друже,

вкотре ховаєш свої сентименти

вбрані у плетиво із павутини,

так, щоб сторонній хто не побачив,

як ти цілуєш устами дитини

осінь, що плаче…

Digiprove sealCopyright secured by Digiprove © 2013 Влодко Хіцяк

Коментувати