Сину на Миколая

Зима така тринадцята, з колючими морозами,
Та ти на це, мій Ангеле, сьогодні не зважай, –
Бо десь за перелазами, бо десь за перелогами
В свою щорічну подорож рушає Миколай.
Як солодко чекається гостинців під подушкою,
Але у час святковості назавжди ти затям, –
Щоб не прийшов поганий той Антипко із тітушками, –
Потрібно бути чемними і чесними всім нам.
І байдуже, що тато твій з колючою щетиною,
Що пахне незвичайно так він димом барикад, –
Бо стоїмо ми з хлопцями, що стали побратимами,
І знаємо – не ступимо ні кроку вже назад!
Цілую твоє фото я губами перестиглими,
Всміхаєшся до мене ти у вранішній імлі, –
Ще свого Миколая ми разом зустріти втигнемо
На кращій, на оновленій і звільненій землі!

Тато Олег, 14.12.2013, Київ, Майдан

Автор: Oleg Vitvitskyy

Грудень 22, 2013

Коментувати