Ми подолали кризу любові

Одні пророкують черговий кривавий розгін, інші змагаються у красномовстві, хтось мерзне на Майдані перед сценою, а хтось хапає чергову порцію диму біля вогнища. Всі в очікуванні завтра…

А між всіма тривожними сьогоднішніми постами все ще тягнуться з минулих днів захоплені повідомлення про єднання, становлення, добро і ще щось неймовірне… Думаю – це любов.

Вчора я поширила посилання про неповносправну дівчину Лізу, яка приїхала на Майдан волонтером і отримала тут те, чого їй бракувало – любов ближнього і дружні обійми.

Як сказав мені приятель – натовп на Майдані під час концерту ОЕ, був дуже щільним. Але він не був натовпом, який тебе може дратувати у маршрутці. Щільне стояння одине біля одного не було неприємною тиснявою, а нагадувало дружні обійми. І це була любов.

Послання з Майдану, описи ситуацій, емоційні сплески, захоплені вигуки, яскраві фото, відео, для тих, хто сидів за моніторами в тилу, були своєрідним єднанням, вони символізували дружні обійми тих хто стояв на Майдані і тих, хто за певних обставин на ньому не був. І у ніч на 11, окрім страху, переживання, дзвонів, сліз я всоте зрозуміла, що я дуже люблю свій народ.

Можливо, я занадто емоційна, романтична і екзальтована, як на свій вік, але мені здається, що цими днями ми подолали важку кризу. І вона страшніша за економічну.

Ми подолали кризу любові.
А любов поконала байдужість.
І тому, незважаючи на те, що буде далі – СЛАВА НАМ!

Автор: Ярина Брилинська

Грудень 22, 2013

Коментувати