Бараболяна містика осінньої Галичини

Спалити 20 л бензину, втратити кількасот гривень за кілька днів “відпустки за свій рахунок”, купити дітям довідки-звільнення від школи чи садочку, купити гостинці “на село” батькам і родичам – і все заради того, аби у важких трудах гордо привезти в багажнику 100 кг бульби!

Копання бараболі – це народна містерія, це сутність Галичини, яку не пояснити жодними економічними розрахунками! Якогось зиску з цього – нуль, бо за гроші, потрачені на все перелічене вище, можна купити бараболі на рік вперед. Але заберіть у нас цей обряд “копання бульби”, і ми втратимо свою ідентичність.

Це містерія, в якій беруть участь усі: від генерального директора до двірника, від власника бізнесу до студента. На полях Галичини можна зустріти дорогі Тойоти і беушні “дев’ятки”, власники яких синхронно роблять одну справу: запихають в багажники мішки з бульбою. Приїжджають з полів, вмиваються, вечеряють, п’ють самогонку і привезений гостинцем дорогий коньяк, а в неділю, пізно увечері на всіх дорогах Галичини видно веренички машин, які навантажені бульбою, повертаються домів. Я насправді не уявляю осінньої Галичини без бульби-бараболі-картоплі.

Схожі публікації

3 comments

Мій знайомий поїхав на гастролі з театром до Гамерики і після того всього лишився там трохи підзаробити, тягаючи якісь дроти в новобудовах. То батько йому дзвонив щодня, щоб той прилітав бульбу копати. На що той відповідав, що за день заробить йому на всю бульбу:)

маєте дуже цікавий сайт, і пишете приємною, неважкою мовою. єдине побажання, яке виникає, коли читаєш добрі тексти – дізнатися хоч трохи про автора:)

Дякую на доброму слові. Ех, завжди бракує часу написати щось про себе:) Мене звати Влодко Хіцяк, це мій блог. Займаюся корпоративними комунікаціями та усім, що цікаво.

Коментувати